Організація роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

/Files/images/завантаження.png

У полі зору дитина з особливими освітніми потребами

Коли є потреба звернутися з дитиною в інклюзивно-ресурсний центр

  • дитина почала пізніше гуліти, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити;
  • до трьох років у дитини не з'явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів;
  • з іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка;
  • дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їх змісту, погано запам'ятовує вірші;
  • у поведінці дитини є моменти, які Вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсяк час змінюється настрій;
  • Ви бачите ці особливості, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою, як і всі.
  • У дитини є труднощі в засвоєнні освітньої програми чи навчальних предметів.
  • Педагоги скаржаться, що у дитини с труднощі в навчанні, конфлікти в класі, агресивність
  • Дитина часто відчуває себе втомленою, не бажає вчитись, виконувати домашні завдання, відвідувати школу.
  • Дитина, на Ваш погляд, надторухлива, або, навпаки, довгодумає, гірше іншихн авчається, погано говорить.

Перелік документів, необхідних для проведення комплексної оцінки:

  • документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
  • свідоцтво про народження дитини;
  • індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);
  • форма первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, затвердженої МОЗ, у разі потреби — довідка від психіатра;
  • психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;
  • попередні висновки ПМПК та рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;
  • висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.

Комплексна оцінка проводиться фахівцями інклюзивно-ресурсного центру індивідуально за такими напрямами:

  • оцінка фізичного розвитку дитини / визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо. Таку оцінку проводить вчитель-реабілітолог;
  • оцінка мовленнєвого розвитку дитини / визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури. Таку оцінку проводить вчитель-логопед;
  • оцінка когнітивної сфери дитини / визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага. Таку оцінку проводить практичний психолог;
  • оцінка емоційно-вольової сфери дитини / виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин. Таку оцінку проводить практичний психолог;
  • оцінка освітньої діяльності дитини / визначення рівня сформованості знань, вмінь, навичок відповідно до освітньої програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку. Таку оцінку проводить вчитель-дефектолог.
За інформацією Порталу ІРЦ. Україна. Інклюзія.

https://ircenter.gov.ua/


Поради батькам, діти яких відвідують групу з інклюзивним навчанням

/Files/images/file.png

Перш за все пам’ятайте, що які б «правильні» слова ми не говорили своїм дітям, наші справжні емоції та установки все одно виявляться. І Ваш син чи дочка засвоять тільки їх, адже діти набагато краще відчувають наш внутрішній світ.

На сьогодні зростає кількість діток, що мають особливі освітні потреби. А тому, діти з особливими освітніми потребами стають частиною нашого життя, вони включаються в заклади дошкільної освіти, загальноосвітні школи, оточення, та спільноти. І нажаль жоден з нас не застрахований від цього. Через це, до них потрібно ставитися як до рівних і як таких, що заслуговують на повагу і сприйняття їх такими, якими вони є. Це те право, яким всі ми користуємось як члени суспільства.

Батькам важливо поставити собі кілька запитань і відповісти на них щиро:

«Що я відчуваю, думаю з приводу того, що в групі з моєю дитиною буде перебувати дитина з особливими освітніми потребами?»

Якщо Вам неподобається ця ситуація, тоі Вашій дитині вона небуде подобатися. . Усвідомте свої почуття та думки: роздратування, тривога, огида та інше. Вони непогані інедобрі. Вони такі, які є. Але саме їх Ви транслюєте власній дитині. Щоб цього не відбувалося, постарайтеся трансформувати ваші емоції в більш конструктивній формі. Як саме?

Будьте чесними та відкритими.

Якщо Ви турбуєтеся, що присутність дитини з особливими потребами може перешкодити освітньому процесу, скажіть про це педагогу. Поясніть ситуацію. Може виявитися, що Ваші хвилювання марні.

Часто ми робимо помилку вішаючи на дітей з особливими освітніми потребами ярмо. Батьки дітей з особливими освітніми потребами стикаються з явищем неприйняття своєї дитини групою в закладі дошкільної освіти, а згодом і класом та відповідно важким емоційним станом дитини, яка виборює своє право на освіту та прийняття суспільством. Але нікому з нас не відомо заздалегідь, що малюк якого ми носимо під серцем буде повністю здоровим. Тому, важливим етапом у прийнятті і розумінні, що це така ж дитина як і всі інші. Вона має повне право на відвідування дошкільного навчального закладу, як і всі діти.

Поставте себе на місце батьків малюка з особливими освітніми потребами. Знову ж таки, задайте собі запитання:

«Якими були б мої почуття, якби в мене була дитина з особливими освітніми потребами?»

Мабуть те ж саме, що відчувають всі батьки. Беззаперечно любили свого малюка не дивлячись ні на що і ні на які особливості, адже для кожної родини, їх малюк завжди самий неповторний та особливий.

Використовуйте цю ситуацію для виховних цілей.

Пояснюючи своїй дитині про це, не вигадуйте історій та завуальованих казок, діти все одно їх можуть не зрозуміти. На запитання «Чому ця дитина не розмовляє?» є проста та легка відповідь, що буде зрозуміла іншим діткам: «Можливо вона ще просто маленька, та почне розмовляти згодом» або ж «В тебе ж також не одразу виходило вимовляти всі букви?
Їй просто потрібно трішки більше часу, і твоя підтримка».

Подумайте:
Чому може навчитися ваша дитина, коли вона знаходиться в одному просторі з дитиною з особливими освітніми потребами?

Можливо бути більш чуйним та чутливим, або ж стати більш терплячим та відповідальним. Але беззаперечно Ваша дитина навчиться допомагати тому, кому значно важче, тому, хто потребує підтримки та допомоги.

/Files/images/profei512x512.png

Заклад дошкільної освіти– це не тільки придбання нових знань, умінь і відпрацювання навичок, а й простір, де можна навчитися спілкуватися, позитивно мислити, конструктивно взаємодіяти з оточенням.

Специфіка сприйняття дитини з особливими потребами безпосередньо залежить саме від дорослого оточення педагогів і батьків. Діти, особливо в дошкільному віці, рідко помічають особливості в інших дітей. Є безліч прикладів, коли лише в старших класах школи діти дізнаються, що їх однокласник весь цей час мав особливі освітні потреби. Вони їх не бачили. Коли діти звертають увагу на особливі потреби своїх однолітків – вони багато в чому транслюють внутрішнє ставлення дорослих.

Кiлькiсть переглядiв: 273

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.