Відкриє звуків всіх секрет в садочку вчитель-логопед

Корекційну роботу з дітьми дошкільного віку в закладі дошкільної освіти здійснює вчитель-логопед Терентєва Марія Олександрівна, яка володіє сучасними методиками усунення мовленнєвих вад, використовує ефективні форми і засоби активізації мовлення, фонематичного сприймання, попередження порушень письма та читання, здійснює індивідуальну корекційну роботу щодо усунення вад мовлення.

З метою реалізації державної політики в галузі освіти, виконання Закону України "Про дошкільну освіту" та надання спеціалізованої допомоги дітям з вадами мовлення в дошкільному навчальному закладі функціонує логопедична група. Завданням її роботи є формування у дітей правильного, чіткого, помірно голосного виразного мовлення з урахуванням лексичної й граматичної будови відповідно вікової норми шляхом застосування загальноприйнятих спеціальних логопедичних методів та прийомів, спрямованих на корекцію мовленнєвої вади і розвиток активної свідомої комунікативної діяльності.

Графік роботи вчителя-логопеда

Що необхідно знати про групи для дітей з вадами мовлення в закладі дошкільної освіти:

1.Групи для дітей з вадами мовлення (логопедичні групи) при дошкільних навчальних закладах створюються органами державного управління освітою.

2.В логопедичні групи зараховуються діти 4 – 5 - річного віку, які мають різні відхилення мовленнєвого розвитку, виявлені логопедом, вихователем або лікарем дитячої поліклініки.

3.Обстеження дітей для зарахування їх в логопедичні групи проводиться такими спеціалістами: педіатром, неврологом(в разі потреби),психіатром, логопедом, психологом.

4.Медичні висновки подаються на розгляд інклюзивно-ресурсого центру комісії для вивчення даних, яка направляє в логопедичні групи відповідно до діагнозу.

Висновок ІРЦ – це той основний документ, на підставі якого, дитина направляється влогопедичну групу закладу дошкільної освіти.

Завдання вчителя-логопеда в закладі дошкільної освіти:

1. створення єдиного корекційно-навчального простору; обладнання предметно-розвивального середовища, яке стимулює мовленнєвий і особистісний розвиток дитини;
2. пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів та населення;
3. інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції мовленнєвих порушень.

Форми роботи вчителя-логопеда з дітьми, що мають мовленнєві вади:

• фронтальні логопедичні заняття;
• підгрупові логопедичні заняття;
• індивідуальні логопедичні заняття;
• робота в центрах грамоти.

Корекційна робота з формування фонетичної сторони мовлення передбачає такі етапи:

• підготовчий;
• постановка відсутніх звуків;
• автоматизація поставлених звуків, введення їх в самостійне мовлення;
• диференціація звуків.

Завдання вчителя-логопеда полягає не лише в подоланні мовленнєвих дефектів, але й у підготовці дитини-логопата до навчання в школі. Корекційна робота ставить за мету повністю або частково усунути дефект та підготувати дитину до успішного навчання в загальноосвітній школі.

Діти в логопедичній групі мають такі мовленнєві порушення:

• ФФНМ – фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення;
• ЗНМ – загальний недорозвиток мовлення.

Вчитель-логопед обстежує стан мовлення, а вихователь – рівень сформованості знань, умінь і навичок дітей.

Завдання логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку:

• розвиток рухливості органів артикуляційного апарату;
• розвиток фонематичних процесів;
• розвиток дрібної моторики;
• усунення вад звуковимови;
• збагачення словникового запасу;
• вдосконалення граматичної сторони мовлення;
• підготовкі до навчання грамоти.

Батьки дитини з мовними порушеннями мають знати, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи.

Дитина має бути готовою до роботи, тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення. При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки. Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково.

Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення. Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу. Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.

Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, при можливості 2 рази на день, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.

Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.
Успіхів Вам у нелегкій праці!

Детальніше з нетрадиційними формами роботи, що використовуються у роботі з дітьми-логопатами можна ознайомитись за посиланням...

Детальніше з порадами щодо мовленнєвого розвитку малят ви можете ознайомитися за посиланням...